висловлювати свої думки

1. n

1) зал. експрес

2) посланець, нарочний, кур'єр

3) терміновий лист; термінове поштове відправлення

4) термінове пересилання (товарів тощо)

5) транспортна контора (тж express company)

6) пересилання через транспортну контору (через посланця)

7) військ. гвинтівка з підвищеною початковою швидкістю кулі (тж express rifle)

2. adj

1) спеціальний, нарочитий

2) терміновий, екстрений; негайний, спішний

3) певний, точно (чітко) висловлений; ясний; недвозначний

4) точний, не приблизний

5) кур'єрський

3. adv

терміново, негайно, екстрено; експресом; з посланцем

4. v

1) висловлювати, виражати

2) відображати

3):

to express oneself — висловлюватися, висловлювати свої думки

4) символізувати

5) відсилати терміновою поштою (з посланцем)

6) амер. відсилати через транспортну контору

7) їхати експресом (кур'єрським поїздом)

8) видавлювати, вичавлювати (сік)

9) перен. виривати (зізнання)

* * *

1) експрес (поїзд, автобус)

2) нарочний, кур'єр, посильний

3) терміновий лист; термінове поштове відправлення

4) aмep. термінове пересилання (товарів, грошей); термінове пересилання через транспортну контору; транспортна контора (тж. express company)

5) вiйcьк. гвинтівка з підвищеною початковою швидкістю кулі (тж. express rifle)

1) певний, точно виражений; ясний, недвозначний; icт. точний, не приблизний

2) спеціальний; навмисний

3) терміновий, спішний; екстрений

4) швидкісний

1) терміново, спішно, нагально; негайно; експресом; з нарочним

2) спеціально, навмисно

1) виражати, висловлювати; відбивати, відображати, виражати

2) refl виражати себе, свою особистість (у художньому творі); висловлюватися, виражати свої думки

3) зображувати, символізувати; відбивати

4) відправляти терміновою поштою, з нарочним; aмep. відправляти через транспортну контору

5) їхати експресом, кур`єрським поїздом

6) вичавлювати (сок, тж.)

1. adj

1) повний, цілковитий, абсолютний

2) категоричний, беззастережний; остаточний

3) явний, очевидний

2. v

1) вимовляти, видавати (звук)

2) виражати словами; викладати, передавати (думки тощо)

3) пускати в обіг (фальшиві гроші)

4) заст. продавати

* * *

1) видавати ( звук); вимовляти

2) виражати словами; висловлювати; to utter one s thoughts [one's feelings] виражати свої думки [почуття]

3) пускати в обіг (особ. фальшиві гроші, т. п.)

1) піддатливість, поступливість

2) пом'якшення

3) пружність; еластичність; пружинистість

4) тех. зазор

5) пружна деформація

v (past gave; p.p. given)

1) давати

2) дарувати; обдаровувати

3) жертвувати

4) заповідати; відказувати

5) надавати, віддавати

6) доручати, давати доручення

7) передавати, вручати

8) платити, віддавати

9) бути джерелом

10) повідомляти, передавати (інформацію)

11) змальовувати, описувати; зображувати

12) підставляти; простягати (до — to)

13) відходити; відскакувати

14) слабшати, спадати (про вітер, мороз)

15) осідати, подаватися, осуватися

16) псуватися; зношуватися

17) жолобитися; перекошуватися

18) давати, присвоювати (ім'я)

19) накладати (покарання); ухвалювати (вирок)

20) присвячувати (життя)

21) приділяти

22) улаштовувати (вечір)

23) виконувати (пісню); виступати

24) проводити (заняття); давати (уроки); читати (лекцію)

25) віддавати (розпорядження)

26) завдавати (болю); викликати (занепокоєння)

27) подавати (приклад)

28) поступатися (місцем)

29) проголошувати (тост)

30):

to give regards (love) to smb. — передавати привіт комусь

31) з'єднувати (з абонентом)

32) виходити (про вікно тощо; на, у — on, upon, into)

33) висловлювати (свої думки); аргументувати

34) приписувати (авторство)

35) заражати, інфікувати

36) видавати, віддавати (заміж) (тж give in marriage)

* * *

1) піддатливість, поступливість; зм'якшення, пом'якшення

2) пружність, еластичність; пружистість

3) тex. зазор, гра

4) cпeц. пружна деформація

1) давати

2) дарувати, обдаровувати, жалувати; жертвувати

3) надавати, віддавати; доручати, давати доручення

4) передавати, вручати

5) платити

6) надавати (смаку, упевненості)

7) бути джерелом, робити, продукувати, виробляти

8) повідомляти

9) описувати, зображувати

10) (to) підставляти; простягати

11) відступити, відскакувати; поступатися, погоджуватися

12) піддаватися, слабшати; бути еластичним, згинатися, гнутися; осідати, подаватися; псуватися, зношуватися; cпeц. жолобитися, перекошуватися

13) присвоювати (звання, титул)

14) накладати ( покарання); виносити ( вирок); відплачувати

15) присвячувати (час, життя); приділяти ( увагу); давати можливість ( вибору)

16) влаштовувати (обід, вечірку); виконувати ( перед аудиторією)

17) проводити ( заняття); прочитати ( лекцію)

18) віддавати ( розпорядження)

19) заподіювати, спричиняти, завдавати

20) показувати, давати показання ( про прилади); давати які-небудь результати (про дослідження е т. п.); подавати ( приклад)

21) поступатися (місцем, першістю)

22) проголошувати ( тост)

23) з'єднувати ( з абонентом)

24) виходити (про вікно, двері)

25) висловлювати ( свої міркування); аргументувати

26) приписувати ( авторство)

27) заражати

28) передавати, вручати

29) видавати, віддавати заміж (заст. тж. give in marriage) to give a kiss поцілувати

I adj

1. категоричний, беззастережний, остаточний

2. повний, цілковитий, абсолютний

- utter refusal категорична відмова

II v виражати словами, викладати, передавати (думки тощо)

- to utter a declaration робити заяву

- to utter one's thoughts висловлювати свої думки

думка, гадка, мисль и (реже) мисля (-лі), дума, дум (-му), погадка, (фамил.) погаданка, (помысл) помисл, умисел (-слу), ум.-ласк. думонька, гадонька, мислонька, думочка. [А думка край світа на хмарі гуля (Шевч.). Напрямки філософської думки (Основа 1915). Що хатка, то й инша гадка (Номис). Між ученими людьми пронеслася тоді гадка (Куліш). Мислі до суду не позивають (Номис). Серця не давлять понурії думи (Грінч.). В моїх чуттях, у помислах і мові (Франко). Стали умисли козацьку голову розбивати (Ант.- Драг.). І думу в мене, думу, як на морі шуму (М. Вовч.). Виорала дівчинонька мислоньками поле (Чуб. V). Усе їй той козаченько з мислоньків не сходить (Л. Укр.). Голос як сурмонька, але-ж чортова думонька (Номис). Думки-гадоньки не мають (Шевч.)]. -ль благодарная, высокая, низкая, благородная - вдячна, висока, низька (ниця), шляхетна думка (дума). [Творець високих дум (Самійл.) Гніздо думок високих (Франко)]. -ль светлая, остроумная блестящая - світла (ясна), бистра (дотепна), блискуча думка. -ль грустная, печальная, тяжёлая - смутна, сумна, важка думка. -ль предвзятая, задняя, преступная - упередня, потаєнна, злочинна думка. Делать что с предвзятою -лью - робити що з упередньою думкою (з упередженням). Говорить с задней -лью - говорити (казати) з потаєнною думкою (знарошна), (намекать, перен.) говорити (казати) на здогад буряків, щоб дали капусти. Иметь заднюю -ль на кого - закидати на кого, мати на кого потаєнну думку. -ль мрачная, чёрная - понура, чорна дум(к)а. -ль пылкая (горячая) - палка думка (гадка). [В- останнє згадати палкії гадки (Л. Укр.)]. -ль сокровенная, заветная - таємна, заповітна дум(к)а. Руководящая, главная -ль сочинения - провідна, головна думка (ідея) твору. Без -лей - без думок, бездумно. [Бездумно дивлячись (Л. Укр., Крим.)]. В -лях - на думці, у думці; срв. Мысленно. [Мовив собі на думці (Кониськ.). Виправдував він себе в думці (Васильч.)]. Иметь в -лях - мати на думці, покладати в думках, в голові класти, в голову собі класти. [Не мав на думці (Коцюб.). І в голову собі не клала (Сторож.)]. И в -лях не было, и в -лях не имел - і думки (гадки) не було, і на думці не було, і думки не мав, і думкою не вів, і в голові (в головах) не покладав про що, за що. [За вдачу її він тоді й не думав і гадки не мав (Н.-Лев.). Він і в голові собі по покладав (Н.-Лев.). Ти собі і в головах не покладай! (Квітка). Полягали спати, навіть думкою не ведучи про ніж (Франко)]. Мне это не по -ли (не по нраву) - це мені не до мислі (не до мислоньки, не до вподоби). [Як-же її любити, коли не до мислі? (Метл.). І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї (Чуб. V)]. По -ли автора - на думку (на гадку) авторову, як гадає автор. При одной -ли об этом - на саму думку (згадку) про це. Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла-б (Коцюб.)]. С такими -лями - у таких думках, з такими думками. Вертится -ль - роїться (крутиться) думка (гадка). Взвешивать в -лях - розважати в думках (в мислях). Высказывать -ль (мнение) - висловлювати думку (гадку). Не допускать и -ли - і в думці не мати, і в голові не покладати, і в головах не покладати, і думки не припускати. Навести на -ль кого - на думку навернути кого. Наводить на -ль (намекать) - давати на розум, казати на здогад. Обратить все свои -ли на что - звернути (обернути) усі свої думки на що. Одна -ль опережает (обгоняет) другую - дум(к)а дум(к)у поганяє (пошибає, пошиває), (поэт.) за думою дума роєм вилітає (Шевч.). Обуревают меня -ли - беруть мене гадки (думки), облягають гадки (думки) голову, обсідають мене думи (думки), (поэт.) мислоньки заносять (Метл.). Осенила -ль - зринула (в голові) (осияла) думка, (фамил.) стрельнула, (шибнула) думка. [Якась надзвичайна думка стрельнула йому до голови (Грінч.)]. Ошрешиться от -ли - зректися думки, покинути думку. Потерять -ль - спустити з думки. Избавиться от -ли - позбутися думки. Притти на -ль - спасти (впасти, прийти) на думку, навернутися на думку. [На думку мені спало (Звин.). Досі мені й на думку ні разу не впало про заміжжя (Кониськ.)]. Приходить к -ли (к заключению) - приходити до думки (до висновку). Постичь -ль чью - збагнути думку чию. Подать, дать -ль - подати думку, на розум послати кому (Квітка). Вот так дельная -ль! - от так розумна (путяща) думка! Пугать (разгонять) -ли - полохати думки. [Немов яке страхіття полохає думки (Вороний)]. Меня пугает -ль, мне страшно при -ли - мене лякає думка, мені страшно (лячно) на саму думку. Собираться с -ми - збирати (докупи) думки, змірковуватися, (перен.) розуму збирати. [Хочуть говорити, не зміркуються (М. Вовч.)]. У него явилась -ль - з'явилася в його думка (Грінч.). От -лей ум за разум заходит - за думками, за гадками аж голова туманіє (Грінч.). Можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной -ли - можна втратити розум (збожеволіти) з однієї гадки (на саму гадку). Я относительно этого одних с вами -лей - я про це (книжн. що-до цього) таких самих думок, як і (що й) ви, у мене однакові з вами думки про це (що-до цього). Я сказал это без всякой дурной -ли - я це сказав без усякої лихої думки (без усякого лихого наміру). Образ -лей - напрям думок, спосіб думання (мислення) (Франко). Хорошей -лью не грешно воспользоваться - з доброї думки не гріх і скористуватися. Книга эта богата -лями - ця книжка багата на думки. Эта -ль запала мне на сердце - ця думка припала мені до мислі (до душі, до серця). Одна -ль об этой опасности ужасает меня - сама гадка про цю небезпеку жахає мене. Узнавать образ -лей - вивідувати напрям думок, (перен.) ума вивідувати. Он хорошо выражает (свои) -ли - він добре висловлює (вимовляє) свої думки, у його хист до вислову думок (висловляти думки). Пьяного речи - трезвого -ли - що в п'яного на язиці, те в тверезого на умі. -лям тесно, словам просторно - мало слів, багато змісту; думок багато, аж слів не стає.

* * *

изложить викладати, викласти и виложити, виповідати, виповісти, виповіщати, виповістити, (выражать) висловлювати, висловити що. [Викладав свої погляди гостям (Коцюб.). Ясно й широко виповіщу свою справу (Куліш). Свої думки висловлюйте зрозуміло (Київ)]. -ть неясно - викладати невиразно, висловлювати незрозуміло, неясно. -ть своими словами - переказувати, переказати, переповідати, переповісти, викладати, викласти що своїми словами. -ть письменно - викладати, виложити (викласти) на письмі, списувати, списати що. [Хмельницький списав на папері, чого козаки од короля бажають (Куліш)]. -ть подробно (обширно, обстоятельно), коротко, сжато - викладати, висловлювати докладно (просторо, широко), коротко, стисло. -ть подробности, причины - подавати, наводити подробиці, причини. -ть своё мнение - висловлювати свою думку. -ть дело - викладати справу. Изложенный - викладений, виложений, висловлений, переказаний. [Систематично виложена теорія (Київ). Стисло висловлений зміст промови (М. Грінч.)]. Об -ном сообщается для сведения - про зазначене подається до відома. -ться - викладатися, висловлюватися, бути викладеним, висловленим.

* * *

1. n

1) кидання, метання (каменя тощо)

2) спорт. штовхання

3) розм. поштовх; штовхан; удар

2. v (past і p.p. put)

1) класти, покласти; ставити, поставити

2) уставляти, укладати; усувати (in, into)

3) додавати; підмішувати; усипати

4) розміщувати, розставляти, розташовувати

5) ставити, призначати (на посаду)

6) улаштовувати; поміщати, класти

7) вносити, включати

8) піднести, прикласти, наблизити (to)

9) прилаштовувати, припасовувати, пристосовувати

10) мор. брати курс; вирушати

11) пускати паростки; давати бруньки

12) с.г. злучати

13) бити рогами, битися, буцатися

14) викладати, висловлювати, формулювати

15) перекладати (на іншу мову)

16) покласти (на музику)

17) ставити (запитання)

18) висувати, пропонувати, ставити на обговорення

19) висловлювати (припущення)

20) призначати, визначати (ціну); оцінювати

21) робити, ставити (мітку)

22) укладати, вносити, покласти

23) обкладати (податком)

24) накладати (заборону)

25) покладати (надію)

26) перекласти, звалити (вину)

27) уткнути, устромити, всадити

28) обґрунтовувати, базувати (on)

29) спорт. штовхати; метати; кидати

30) засівати, засаджувати (рослиною)

31) запрягати (тварину)

32) саджати, віддавати

33) спрямовувати, примушувати робити

34) приводити (у певний стан)

35) піддавати (to)

* * *

1) кидок каменю або ваги з плеча; cпopт. штовхання

2) eк. опціон на продаж, зворотна премія, угода зі зворотною премією

3) дiaл. поштовх, удар

1) ( put)

2) класти, ставити; покласти, поставити

3) (in, into) вкладати, вставляти, класти, покласти; забирати

4) (in, into) додавати, підмішувати, всипати

5) ставити; поміщати, розміщати; віддавати, передавати; поміщати; ставити, призначати (на яку-небудь посаду, роботу); влаштовувати, віддавати ( до школи); поміщати ( у лікарню), розміщати ( біженців); поставити, зробити постановку

6) вносити, включати ( put down)

7) (to) прикласти; піднести; наблизити; підсунути

8) (to) прилаштувати, пристосувати

9) c-г. (to) злучати

10) мop. плисти; відправлятися; брати курс

11) cл. разг. тікати, утікати

12) дiaл. пускати паростки; давати бруньки

13) дiaл. буцати; буцатися

14) викладати, виражати, висловлювати, формулювати (думки, зауваження); перекладати ( на іншу мову); класти ( на музику)

15) задавати, ставити ( питання); висувати ( пропозицію); пропонувати ( резолюцію); ставити (питання, пропозицію) на обговорення; висловлювати ( припущення)

16) ставити (знак, підпис)

17) вкласти, помістити, внести ( гроші); ставити гроші, робити ставки ( на перегонах)

18) призначати ( ціну); визначати (вартість, цінність); оцінювати що-небудь або кого-небудь; вираховати

19) обкладати ( податком)

20) (on, upon) накладати ( вето); покладати ( надії); перекласти, звалити (провину, відповідальність)

21) втикати ( ніж); посилати (кулю, снаряд.)

22) (on) ґрунтувати, базувати (рішення, висновок)

23) приводити (у певне положення, стан)

24) cпopт. штовхати ( ядро)

25) засівати, засаджувати ( якою-небудь культурою)

26) впрягати ( тварину)

27) гipн. підкочувати ( вагонетки)

28) to put smb against smb настроювати кого-небудь проти кого-небудь; нацьковувати кого-небудь на кого-небудь

29) to put smb out of smth виганяти кого-небудь звідки-небудь; видаляти, усувати кого-небудь звідки-небудь

30) to put smb to /on/ smth спонукувати кого-небудь до яких-небудь дій, змушувати кого-небудь робити що-небудь; to put smb; smth to smth піддавати кого-небудь, що-небудь чому-небудь

31) to put smb through smth змусити кого-небудь пройти через що-небудь; піддати кого-небудь чому-небудь

32) to put smb in (to) a state, in a condition приводити кого-небудь у який-небудь стан, ставити кого-небудь у яке-небудь положення

33) to put smth in (to) a state приводити що-небудь у який-небудь стан

34) to put smth in motion / in (to) action / приводити що-небудь у рух, у дію, пускати що-небудь у хід; to put smth in (to) practice /in (to) force, into life / вводити що-небудь в силу; здійснювати що-небудь

35) to put smth in order / into shape / приводити що-небудь в порядок, упорядковувати; to put smb in (to) shape привести кого-небудь у ( відмінну) форму

36) to put smth down to smth; smb приписувати що-небудь чому-небудь, кому-небудь

37) to put smb down for /as / smb вважати кого-небудь ким-небудь; приймати кого-небудь за кого-небудь іншого

38) to put smb up to smth інструктувати кого-небудь по відношенню до чого-небудь; інформувати кого-небудь про що-небудь; спонукувати, підбурювати, підштовхувати кого-небудь до чого-небудь

39)

40) to put smb on to smb рекомендувати кому-небудь кого-небудь; зв'язувати кого-небудь з ким-небудь

41) to put smb off smth відмовляти кого-небудь від чого-небудь

42) відвертати кого-небудь від чого-небудь

-ся, выразить, -ся

1) см. Обнаруживать, -ся, обнаружить, -ся;

2) (определять) визначати, -ся, визначити, -ся. [Повинність соціялістів під час війни не можна визначити однією думкою (Грін.)];

3) (словами) висловлювати, -ся, висловити, -ся. [Не так висловив], виливати, -ся словом, вилити, -ся словом, у слові; (высказывать, -ся) виповідати, -ся, виповісти, -ся, вимовити, змовити. [Кожен народ виповідає свої думки, свій погляд по- свойому. Не змовлю я своєї думки]. Если можно так выразиться - коли можна так висловитися; сказати-б. [Характеризує воно дух епохи, передає її, сказати-б, непропащі пахощі (Єфр.)]. Выразить на письме - висловити листовно, списати. Выражать пением - вимовляти співом, виспівувати. -ать мимикой - говорити на мигах, мімікувати. Выражать нетерпение - нетерпеливитися. В-ать охоту - охотитися, поохотитися. В-ать желание принять участие в чём, присоединиться к чему - зголошуватися, зголоситися до чого;

4) (передавать) віддавати, віддати. [Що-ж до букви ю, то вона має віддавати в старій сербській графіці звук jo (Кримськ.)]. Выражаемый -

1) виявлюваний;

2) визначуваний;

3) висловлюваний, вимовлюваний. Выраженный -

1) виявлений;

2) визначений;

3) висловлений, вимовлений, виповіджений; (переданный) відданий. Ясно, определённо выраженный - виразний. [Виявляється виразне бажання сховати частину правди (Грінч.)].

* * *

несов.; сов. - в`ыразить

1) виража́ти, ви́разити; ( словами) висло́влювати, ви́словити; ( отражать) відбива́ти, відби́ти; ( обнаруживать) виявля́ти, ви́явити; ( передавать) передава́ти, переда́ти

2) (обозначать, исчислять) виража́ти, ви́разити

1) перекладати (з однієї мови на іншу)

2) перекладатися, піддаватися перекладу

3) пояснювати, тлумачити

4) переміщувати; переводити (в інше місце)

5) переносити (останки)

6) здійснювати, втілювати в життя

7) перетворювати, переводити в іншу систему

8) розм. латати; перешивати із старого

9) рад. транслювати

* * *

1) переводити ( з однієї мови на іншу)

2) переміщати; переводити; переносити

3) пояснювати, тлумачити

4) обертати, перетворювати

5) перекодувати; передавати іншими засобами; перетворювати, переводити в іншу систему; перераховувати

6) латати, перешивати із старого

7) cпeц. транслювати

8) фiз. додавати ( тілу) поступальну ходу

9) icт. захоплюватись

1) експрес (поїзд, автобус)

2) нарочний, кур'єр, посильний

3) терміновий лист; термінове поштове відправлення

4) aмep. термінове пересилання (товарів, грошей); термінове пересилання через транспортну контору; транспортна контора (тж. express company)

5) вiйcьк. гвинтівка з підвищеною початковою швидкістю кулі (тж. express rifle)

1) певний, точно виражений; ясний, недвозначний; icт. точний, не приблизний

2) спеціальний; навмисний

3) терміновий, спішний; екстрений

4) швидкісний

1) терміново, спішно, нагально; негайно; експресом; з нарочним

2) спеціально, навмисно

1) виражати, висловлювати; відбивати, відображати, виражати

2) refl виражати себе, свою особистість (у художньому творі); висловлюватися, виражати свої думки

3) зображувати, символізувати; відбивати

4) відправляти терміновою поштою, з нарочним; aмep. відправляти через транспортну контору

5) їхати експресом, кур`єрським поїздом

6) вичавлювати (сок, тж.)

1) переводити ( з однієї мови на іншу)

2) переміщати; переводити; переносити

3) пояснювати, тлумачити

4) обертати, перетворювати

5) перекодувати; передавати іншими засобами; перетворювати, переводити в іншу систему; перераховувати

6) латати, перешивати із старого

7) cпeц. транслювати

8) фiз. додавати ( тілу) поступальну ходу

9) icт. захоплюватись

1) видавати ( звук); вимовляти

2) виражати словами; висловлювати; to utter one s thoughts [one's feelings] виражати свої думки [почуття]

3) пускати в обіг (особ. фальшиві гроші, т. п.)

думка, гадка про що, (взгляд) погляд на що, (суждение) суд, присуд (-ду), (редко, полон.) здання (-ння) про що, розмисел (-слу) у чому. [Не можна було вивести, якої він думки про громаду (Кониськ.). Своїх власних гадок не встиг ще виробити (Крим.). Мені не вперше доводиться чути такі погляди на Шевченкову «Катерину» (Грінч.). Ворог переполовинених (половинчатых) поглядів (Єфр.). Вирікати свій суд про філологічні справи (Крим.). А моє таке здання: час уже людям перестати воювати (Бердич.). Мати власний розмисел у військових справах (Л. Укр.)]. -ние относительно чего - думка що-до чого. Я того -ния, что - я тієї (тої, такої) думки, що; моя така думка, що; на мою думку; я так гадаю; як на мене, то. По -нию кого - на думку, на гадку чию, кого, на чий погляд (суд), з чийого погляду, як гадає хто. [На кумову думку, син мусить хазяйнувати (Грінч.). На їх погляд, се дурість і гріх (Франко). На мій суд, вашу високість не зустрічають тут з такою церемонією, до якої ви звикли (Куліш). З його погляду, не заподіяв того, в чому його винуватять (Кониськ.)]. По моему -нию - на мою думку, на мій погляд. По его -нию - на його думку (погляд), (иногда) по його. [По його, так уже-б пора і додому (Квітка)]. Вопреки чьему -нию - всупереч думці кого, чиїй, проти думки кого, чиєї, проти кого. [Не бувши спеціялістом, ляпати дурниці проти техніка, плескати нісенітниці проти хеміка (Крим.)]. Общее -ние - загальна думка (гадка), загальний погляд (суд). Общественное -ние - громадська думка, громадський погляд, (зап.) опінія. [Неволя громадського погляду (Куліш)]. Особое -ние - окрема думка, -мий погляд. Предвзятое -ние - см. Предвзятый. Быть о себе высокого -ния - см. Мнить о себе. Высказывать, высказать свое -ние - висловлювати, висловити свою думку, свій погляд (суд, присуд), подавати, подати свою думку про що, виявляти, виявити свій погляд на що, давати свій суд над чим. [Переказавши зміст, ось який присуд висловила вона про твір (Грінч.). Виявила свій погляд на старосвітські закони (Єфр.). (Оповідає,) не оцінюючи подій, не даючи свого суду над ними (Єфр.)]. Иметь о ком хорошее -ние - бути про кого доброї думки, мати про кого добру думку. Оставаться, остаться при своём -нии - лишатися, лишитися, зоставатися, зостатися при своїй думці, з власною думкою, при своєму погляді; (при особом -нии) лишатися, лишитися, зоставатися, зостатися при окремій думці, при окремому погляді, не пристати на чию думку; см. Оставаться. Придерживаться -ния - додержуватися думки. Присоединяться, присоединиться к чьему -нию - приставати, пристати на чию думку, прилучатися, прилучитися до чиєї думки. Разделять чьё -ние - поділяти чию думку, гадку, чий погляд. Соглашаться, с чьим -нием - погоджуватися з чиєю думкою, приставати на чию думку. Укрепиться во -нии - зміцніти на думці.

* * *

1. n

1) голос

2) звук

3) думка, голос

4) рупор, виразник думки

5) чутка

6) репутація, слава

7) муз. голос, вокальна партія

8) співак; співачка

9) військ. радіотелефонний зв'язок

10) грам. стан

2. v

1) висловлювати, виражати (словами)

2) бути виразником (думки)

3) вимовляти (слово тощо)

4) фон. вимовляти дзвінко

5) поет. наділяти голосом

6) муз. настроювати

* * *

1) голос; in a gentle voice м’яко, м’яким тоном; in a loud voice гучно, гучним голосом; to raise one‘s voice підвищити голос; he likes to hear his own voice він любить слухати сам себе, він любить ораторствувати; здатність співати; voice trial проба голосів, прослуховування співаків; to teach voice займатися постановкою голосу; he‘s got a good voice у нього гарний голос, він гарно співає; рел. глас; the voice of God /of the Lord/ глас божий /господень/; the voice of one crying in the wilderness глас волаючого в пустелі

2) звук; the voices of the night нічні звуки, голоси ночі; the voice of cuckoo кування; the voice of the stream журчання струмка; the voice of the waves [or the seaˌ of the storm] голос /рев/ хвиль [моря, бурі]; the voice of the hyena виття гієни; the hounds gave voice собаки подали голос; собаки загавкали

3) вираження внутрішнього почуття, переконання ; внутрішній голос voice of duty [of conscience, of reason, of blood] голос боргу [совісті, розуму, крові]

4) думка, голос; to have a voice in smth. мати право виразити свою думку, здійснити вплив I have no voice in the matter це від мене не залежить; to give voice to smth. виразити /висловити/ що-небудь.; they gave voice to their indignation вони виразили своє обурення; to givevoice to the general opinion виразити спільну думку; to follow the voice of the people прислухатися до голосу народу; to give voice for smth. висловитися з приводу чогось.; my voice is for peace я стою за мир; to raise one‘s voice against smth. висловитися проти чого-небудь; I count on your voice я розраховую, що ви говоритимете на мою користь/підтримуєте мене/; without a dissentient voice одноголосно; give few thy voice ( Shakespeare) говори менше, не будь; рупор, той, хто виражає думку; this newspaper is the voice of government ця газета є рупором/виражає думку/ уряду

5) запорука муз. співак; співачка; вокальна партія; голос; the song is arranged for singing by 3 voice s пісня в /на/ три голоси

військ., тех. (радіо-телефонний зв’язок; range of voice дальність радіо-телефонного зв’яку; voice call sign радіо мікрофонний позивний; voice channel лінія /канал/ телефонного зв’язку; voice frequency тональна частотність; the voice of Nature поклик природи; with one voice (всі) в один голос, одностайно, одноголосно, як одна людина ; the voice of the turtledove рел. голос горлиці; поклик любові; a still small voice рел. віяння тихого вітру; голос совісті, внутрішній голос the voice of one man is the voice of no one поет. = один в полі не воїн; the voice of the people is the voice of God поет. глас народу — глас божий

1) виражати ( словами); висловлювати; to voice one‘s protest виразити протест; chosen to voice their grievance обраний, щоб висловити їх скаргу; бути тим хто виражає(ч.иєїсь думки); to voice the opposition бути рупором опозиції

2) вимовляти ( слова)

3) грам. вимовляти дзвінко, озвінчувати

4) поет, наділяти голосом

5) муз. настроювати ( орган)

ПОЛІТИКА ( від грецьк. πολίτικα - державна діяльність) - у найзагальнішому значенні - це діяльність, що має своєю метою регулювання взаємин між людьми для забезпечення певного стану деякої суспільної одиниці (суспільного утворення). П. займається той, хто намагається спрямовувати поведінку та взаємини між людьми в межах різноманітних суспільних (колективних) утворень з метою забезпечити деякий стан цих утворень. Переважно терміном "П." позначають діяльність, спрямовану на великі суспільні утворення, кордони яких збігаються з державними кордонами. Тому іноді визначають П., ґрунтуючись на понятті держави чи участі в державному управлінні, домагання такої участі та здійснення впливу на державу. Але держава є тільки одним із типів політичних установ і, отже, поняття П. має бути підставовим (базовим) щодо поняття держави, а не навпаки. Найглибші джерела П. закорінені в природі людини, тобто ці джерела антропологічні. Основною передумовою появи П. є усвідомлення того, що стан того колективного утворення, яке складають люди, можна і потрібно регулювати. Не має значення, що саме в тому чи іншому випадку стало безпосереднім стимулом для появи політичних установ: це могли бути завоювання і потреба тримати завойованих у покорі, егоїстичні інтереси окремих груп (як припускається в марксизмі), але це могло бути і намагання людей відвернути хаос і збільшити міру своєї безпеки, тобто деякі спільні інтереси. Всі ці чинники могли накладатися та взаємодіяти. Підтримання певного ладу чи порядку (заради загальної безпеки) належить до найперших і найважливіших цілей П. і чинне навіть тоді, коли фундаментальну потребу у підтриманні ладу якісь групи використовують, щоб впровадити та підтримувати порядок, вигідний для них Я. кщо слово "культура" застосувати в антропологічному значенні, то П. в цьому аспекті є частиною штучних світів чи культур, створених людськими суспільствами. Таке визначення П. є цінніснонейтральним: у ньому не говориться, що П. ми повинні називати тільки діяльність, спрямовану на забезпечення загального "добробуту" суспільних цінностей. Ціннісно-нейтральне ("владне") розуміння П. лежить у руслі т. зв. політичного реалізму, засновником концепції якого вважають Мак'явеллі. Сучасне розуміння П., хоча й містить елемент політичного реалізму, полягає у визнанні певних обмежень у застосуванні тих технологій, що мають метою утвердження влади. Такі обмеження є різними у різних суспільствах, у різні історичні періоди та в різних історичних ситуаціях Ц. е можуть бути певні традиції, різного роду соціальні та правові норми, особливо способи легітимізації суспільної влади, звичаї, певні міфи і стереотипи суспільної свідомості тощо. Загалом наведене щойно визначення є радше нормативним (про що свідчать коментарі до нього, в яких заперечується, що П. можна розуміти як застосування "голої сили"). У нормативному розумінні П. - вид діяльності, яка має метою забезпечення найважливіших передумов добробуту суспільного утворення шляхом узгодження інтересів та ціннісних орієнтацій осіб та суспільних груп. Словом "добробут" у даному разі позначають не лише матеріальний, а й духовний стан суспільства; термін "передумови" позначає тут деякі необхідні передумови, за наявності яких люди найбільшою мірою здатні реалізувати свою творчу енергію; вислів "узгодження інтересів і ціннісних орієнтацій" передбачає, по-перше, що люди повинні мати можливість висловлювати думки щодо своїх інтересів та ідеалів і що політик не може унезалежнювати себе від цих розумінь та нав'язувати людям силою той спосіб життя, який він вважає кращим для людей (насильне "ощасливлення"). Звідси випливає, що П. має полягати передусім у врахуванні різних інтересів, різних понять про добро і щастя, різних ідеалів, аби узгоджувати їх, тобто вона полягає у відверненні насильницьких конфліктів. Звідси вислів: "П. - це мистецтво можливого". Коли говорять: "Де починається війна, там закінчується П.", то в даному випадку маємо справу з нормативним розумінням П., з якого випливає, що не кожен "політичний" режим є політичним. Не є такими тиранія, олігархія, диктатура, тоталітаризм, демократія в її популістських варіантах. Внутрішня П. перестає бути П., якщо ігноруються інтереси осіб, соціальних та етнічних груп чи всього суспільства (нації), тобто коли нав'язується воля однієї особи, групи осіб чи більшості М. іжнародна П. також перестає бути П., коли одна держава або група держав нав'язують силою свою волю іншим народам або державам. У цьому сенсі справедливим є вислів: "Де починається насильство, там кінчається П.". Варто зауважити, що з ціннісно-нейтрального розуміння П. (коли таке розуміння утверджують не як метод дослідження, а як принцип) випливає політичний нігілізм, що є поширеним явищем у посткомуністичних країнах (де П. часто розуміють як засіб утвердження групових інтересів). Але навіть у межах загалом демократичних течій політичної філософії (та відповідних ідеологій) різні теорії наголошують деякі відмінні аспекти в розумінні того, якою має бути мета П. та якими лівіють бути політичні технології Я. к правило, різні концепції П. відповідають різним концепціям держави: те, як розуміють мету та засоби П., залежить передусім від того, в чому вбачають призначення держави (див. держава).

1) голос; in a gentle voice м’яко, м’яким тоном; in a loud voice гучно, гучним голосом; to raise one‘s voice підвищити голос; he likes to hear his own voice він любить слухати сам себе, він любить ораторствувати; здатність співати; voice trial проба голосів, прослуховування співаків; to teach voice займатися постановкою голосу; he‘s got a good voice у нього гарний голос, він гарно співає; рел. глас; the voice of God /of the Lord/ глас божий /господень/; the voice of one crying in the wilderness глас волаючого в пустелі

2) звук; the voices of the night нічні звуки, голоси ночі; the voice of cuckoo кування; the voice of the stream журчання струмка; the voice of the waves [or the seaˌ of the storm] голос /рев/ хвиль [моря, бурі]; the voice of the hyena виття гієни; the hounds gave voice собаки подали голос; собаки загавкали

3) вираження внутрішнього почуття, переконання ; внутрішній голос voice of duty [of conscience, of reason, of blood] голос боргу [совісті, розуму, крові]

4) думка, голос; to have a voice in smth. мати право виразити свою думку, здійснити вплив I have no voice in the matter це від мене не залежить; to give voice to smth. виразити /висловити/ що-небудь.; they gave voice to their indignation вони виразили своє обурення; to givevoice to the general opinion виразити спільну думку; to follow the voice of the people прислухатися до голосу народу; to give voice for smth. висловитися з приводу чогось.; my voice is for peace я стою за мир; to raise one‘s voice against smth. висловитися проти чого-небудь; I count on your voice я розраховую, що ви говоритимете на мою користь/підтримуєте мене/; without a dissentient voice одноголосно; give few thy voice ( Shakespeare) говори менше, не будь; рупор, той, хто виражає думку; this newspaper is the voice of government ця газета є рупором/виражає думку/ уряду

5) запорука муз. співак; співачка; вокальна партія; голос; the song is arranged for singing by 3 voice s пісня в /на/ три голоси

військ., тех. (радіо-телефонний зв’язок; range of voice дальність радіо-телефонного зв’яку; voice call sign радіо мікрофонний позивний; voice channel лінія /канал/ телефонного зв’язку; voice frequency тональна частотність; the voice of Nature поклик природи; with one voice (всі) в один голос, одностайно, одноголосно, як одна людина ; the voice of the turtledove рел. голос горлиці; поклик любові; a still small voice рел. віяння тихого вітру; голос совісті, внутрішній голос the voice of one man is the voice of no one поет. = один в полі не воїн; the voice of the people is the voice of God поет. глас народу — глас божий

1) виражати ( словами); висловлювати; to voice one‘s protest виразити протест; chosen to voice their grievance обраний, щоб висловити їх скаргу; бути тим хто виражає(ч.иєїсь думки); to voice the opposition бути рупором опозиції

2) вимовляти ( слова)

3) грам. вимовляти дзвінко, озвінчувати

4) поет, наділяти голосом

5) муз. настроювати ( орган)

I n

1. голос

2. думка, голос

- a still small voice голос сумління

- consultative voice дорадчий голос

- voice vote амер. голосування шляхом опитування

- voice of law голос закону

- to give voice to the general opinion висловити загальну думку

- to give voice for smth. висловитися/ подати свій голос за щось

- to have a voice in smth. мати право висловити свою думку/ точку зору (при вирішенні якогось питання)

- to raise one's voice against smth. висловитися проти чогось

- to speak with one voice однодумно/ одноголосно заявити

- without a dissenting voice одноголосно

II v висловлювати, виражати словами; бути виразником (думки)

- to voice one's attitude regarding smth. висловити своє ставлення до чогось

- to voice criticism виступати з критичними зауваженнями

- to voice the opposition бути рупором опозиції

- to voice one's protest висловити протест

- to voice smbd.'s sentiments висловити чиюсь думку/ настрій/ почуття

- to voice one's support for smth. висловити підтримку чомусь